(Авторизованный перевод на украинский язык – Елизавета Коздоба)

Єлiзавета Коздоба

РОВЕСНИКИ ВIЙНИ

Чимало нас, ровесникiв вiйни,

Та й про вiйну ми знаємо не з чутки,

Повиростали малюки – малютки -

Дочки iї воєннii сини.

Нам завжди сниться отой сон у снi:

Коли земля - в жiночий зойк - кричала,

Пiд вибух бомб тремтiла i дрижала,

Гук понароджених був наш салют землi.

Не в роддомах - в окопах артобстрiл

Ми пo вiйнi провадили так р’яно,

Що загорались зiрки в небi рвано

Та ближнiй луг ромашками рябiв.

Ми - гимн кохання, зрощенi в вiйну.

Коли загибель над життям нависла,

Бiда вiйни так стала ненависна,

Що янгели злетiли на стерню.

Кохання рятувало матерiв,

Кохання рятувало всiх солдатiв,

Оборонявших свої рiднi хати

Й майбутнє своїх янгелiв - синiв.

То ж ми з’являлись в допомогу їм

В життя єдиноборство з пекла мукой.

Є в Перемозi там i нашi звуки,

Що вiдгуком ввiйшли в священий гимн.

             В НЮРНБЕРЗI.

В фортецi давнiй Нюрнберга

Мощених вулиць кавалькади.

Вiка дрiмотнi недаремно

Шумлять в напливах листопаду.

Їх гуркiт звично оглушає

Вiдлуння крику, стогiн болi.

I небо осiнi, мов шаллю,

Накрилось лицарською зброєй.

Слiди туристiв рiзнолiких

Волога випрала брущатка,

Де свiтлотiнь, епох вiдблики,

В камiннях стертих, мов печатка.

Для чого вибрали це мiсто,

Де честь колись була в пошанi?

Для страти совiстьою чистой

Всiй нечистi - фашистськой швалi?

Щоб мiсто лицарiв i честi

Змогло випробувать на совiсть

Вбивць: нею, а не жагой помсти

Скiнчить вiйни жорстоку повiсть.

Слiди ж вiйни — слiди ганебнi,

Хоча тепер уже в минулiм,

Криваво сполохами в небi,

Луной нюрнбергської зозулi. 

---

Read more ...